В історії кожного народу є люди, імена яких оповиті невмирущою любов’ю та славою. Таким самородком є Тарас Григорович Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського духу. Тарас Шевченко для України – не просто народний поет, якого доля обдарувала багатьма талантами. Національний пророк, апостол правди, заступник правди, заступник знедолених, провидець – так називають його українці. Не забули українці свого Великого Кобзаря. Його сім’я входить у наше життя з дитинства, з маминих пісень, з наших перших книжок.                                     

Не маючи родини,  , Тарас Шевченко піклувався про малечу: видав «Буквар», завжди пригощав цукерками та пряниками, прагнув бачити їх щасливими та вільними. «У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим», – писав зворушливо Т. Шевченко. Один із найвизначніших уроків Шевченка – урок любові, співчуття, милосердя, яке не принижує, а закликає берегти жінку – матір і дитину.

Своєю творчістю Т. Шевченко засвідчив воскресіння нашої нації. Українці відчули, що мають духовну силу, з якою можна і варто йти в майбутнє. У своїх поглядах Шевченко йде за народною мораллю, в основі якої любов до ближнього, пошана до батька, матері, до рідного слова. Силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України поет пробивав стіну людської байдужості, обмеженості. Невмираючий дух поета, як раніше, так і тепер, 200 років поспіль, витає над Україною, а вище слово сіє на народній ниві зерна добра, любові, справедливості. Завданням вихователів   є виховання   до життя і творчості Тараса Григоровича Шевченка; співчуття до знедолених; виховання почуття власної гідності, віри в рідний народ, шанобливого ставлення до родини, домівки.

План заходів

ДНЗ №1 «РОМАШКА» з  відзначення

200-річчя дня народження Тараса Шевченка